Одного літнього вечора вирішили просто проїхатися і наш шлях лежав у Старе село Пустомитівського району Львівської області, від кільцевої дороги Львова по трасі Н09, від центра міста 26 км. Назва селища вже зацікавлює . Старе Село — справді старе, колись воно було навіть містечком. Перші згадки про нього датують 1442 р. Старе село має свій талісман- стару фортецю, одну з найбільших в Україні. П’ятикутний оборонний замок займає близько 2 гектарів.
З'їхавши з траси в останній заїзд в село від Львова та перетнувши колію, ми побачили перед собою величну и масштабну споруду, але на жаль занедбану. Сюди заїзжають хіба туристи зі Львова, з інших куточків України вже до фортеці не добираються, оскільки цей історичний об'єкт знаходиться осторонь туристичних маршрутів.
Перше укріплення було побудоване у 1448 р. Це була стандартно дерев'яна споруда, яка була звичайно знищена татарами. У 1589р. постала кам'яна фортеця і належала родині Острозьких. Пізніше будівля була збільшена, оточена ровом з водою. Але у 1648 році знову була знищена військами Б.Хмельницького. Замок було відбудовано у 1672 р., добавлено різьбу в камені, парадні ворота. Змінювалися власники, а з ними і призначення фортеці. Вона була і військовим форпостом, і арсеналом зброї, і пивоварнею, і винокурненю, і складами. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був граф Альфред Потоцький.
З тих пір фортеця руйнується дощами, вітрами та людьми. Замок перетворився на руїни, які до сих пір вражають своєю монументальністю. Та з сумом розумієш, що колись тут буде кінець і історії, і стінам. У 2010 році замок передають в оренду львівському підприємству на 49 років, яке обіцяло відновити замок до 2015 року. Але за весь цей час нічого не зроблено. Договір оренди було розірвано.
Ну і на останок легенда замку в Старому селі: в будівельний розчин при муруванні замкових стін додавали яєчні жовтки та молоко. І ось одному з шляхтичів, засудженому до смертної кари, дали останній шанс. Якщо привезе два вози яєць для будівництва, то заслужить на помилування. Але за додаткової умови – жодне з яєць не повинно розбитися. Шляхтич виконав умови – привіз два вози яєць цілісінькими, але попередньо усі яйця зварив, щоб вони не розбилися. Судді порадилися і вирішили таки стратити чоловіка. Печаль і тут.
Навіть і у наші часи восьмиметрові заввишки мури, у два метри вширину приголомшують своїми масштабами і витривалістю. Замок біля колії, надіюся, що колись ти все ж таки постанеш з руїн і будеш вражати своєю величчю та красою.
Перше укріплення було побудоване у 1448 р. Це була стандартно дерев'яна споруда, яка була звичайно знищена татарами. У 1589р. постала кам'яна фортеця і належала родині Острозьких. Пізніше будівля була збільшена, оточена ровом з водою. Але у 1648 році знову була знищена військами Б.Хмельницького. Замок було відбудовано у 1672 р., добавлено різьбу в камені, парадні ворота. Змінювалися власники, а з ними і призначення фортеці. Вона була і військовим форпостом, і арсеналом зброї, і пивоварнею, і винокурненю, і складами. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був граф Альфред Потоцький.
Ну і на останок легенда замку в Старому селі: в будівельний розчин при муруванні замкових стін додавали яєчні жовтки та молоко. І ось одному з шляхтичів, засудженому до смертної кари, дали останній шанс. Якщо привезе два вози яєць для будівництва, то заслужить на помилування. Але за додаткової умови – жодне з яєць не повинно розбитися. Шляхтич виконав умови – привіз два вози яєць цілісінькими, але попередньо усі яйця зварив, щоб вони не розбилися. Судді порадилися і вирішили таки стратити чоловіка. Печаль і тут.
